Олександр з Підгородного – єдиний син у батьків

На фронт пішов добровольцем. Після навчання бойовий шлях починав на Донеччині. Потім – Запорізький напрямок. Був командиром взводу. Хлопці слухали та поважали його.

Того дня, згадує, «летіло все і безперервно». Саша отримав поранення. Ампутації правої ноги, на жаль, уникнути не вдалося.

Паралельно з реабілітацією тривало протезування. Займався з фізичним терапевтом, аби покращити координацію рухів. Це потрібно для того, щоб швидше знову навчитися ходити.

Уже за тиждень-два Олександр впевнено пересувався. Каже: зробити перші кроки було дуже важко, але й дуже круто. Пішов працювати. Планує одружитися з коханою дівчиною. Та ще й став амбасадором проєкту ТитаниUA

Приборкати емоції після події, що перевернула життя, було нелегко. Він зміг. Іти вперед, не озираючись, радить й іншим.

Джерело - https://t.me/dnipropetrovskaODA/16685